Сьогодні, 6 січня, у день хрещення Ісуса Христа, жовтоводці провели в останню путь 56-річного командира мінометного взводу Ігоря Шиловича. На захист України він став у перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув 28 грудня 2023 року внаслідок обстрілу українських позицій росіянами. У нього залишилися сестри, дружина, сини та онук.

Віддати шану полеглому земляку до пам’ятника Героям визвольної війни українського народу прийшли його родина та друзі, керівництво громади, представники міських підприємств, установ та організацій, «Родинне коло загиблих Героїв», бойові побратими, колишні колеги з ВВО ДП «СхідГЗК», небайдужі містяни.

Прощальну панахиду провели священослужителі ПЦУ разом із військовим капеланом Нацгвардії.

«Він був найкращим батьком, чоловіком та дідусем, душевною, веселою та життєрадісною людиною із «золотими руками», - говорить дружина захисника Тетяна. – Усім допомагав, безмежно любив свою родину. Казав, що як повернеться, всі разом поїдемо на відпочинок у Карпати…».

Колишні колеги з ВВО ДП «СхідГЗК» розповідають, Ігор був умілим організатором, відповідальним, чесним та трудолюбивим. Саме ці якості і дозволили йому пройти шлях від охоронця до заступника начальника караулу. А на військовій службі стати командиром взводу.

В останню путь захисника провели «живим коридором», стоячи на колінах, під вигуки «Герої не вмирають!».

Спочивай із миром, земляче! Ти назавжди у наших серцях!