Ще одна болюча втрата для Жовтоводської громади — після двох років очікувань та сподівань підтвердилася загибель 51-річного захисника України Олександра Давиденка.

Він народився 16 березня 1973 року у Жовтих Водах. Навчався у СШ № 3, професію газоелектрозварника здобув у ПТУ-35.

Працював у ЖУБі, ВЖРЕО, на ТОВ «Гарант», а з 2019 року - електрозварником дільниці будівельно-монтажних робіт ремонтно-будівельного управління ДП «СхідГЗК».

Колеги згадують: «Олександр був відповідальним та надійним, професіоналом своєї справи, доброзичливим та товариським. Важкої роботи не уникав – працював на совість. Ніколи не підводив, чітко виконував доручені завдання. Ми його поважали та щиро товаришували».

До лав Збройних сил України Олександра мобілізували 30 квітня 2022 року. Служив водієм взводу протитанкових ракетних комплексів, виконував бойові завдання на Дніпропетровському, Одеському та Донецькому напрямках.

Із 10 червня 2024 року після виконання бойового завдання поблизу н.п. Карлівка Покровського району вважався безвісти зниклим. Лише 5 травня цього року ДНК-експертиза підтвердила його загибель.

Рідні згадують Олександра як надзвичайно добру та щиру людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі. Він працював не покладаючи рук, умів підтримати, порадити, підставити плече у потрібний момент. На роботі мав заслужену повагу та авторитет, колеги цінували його не лише як професіонала, а й як надійного товариша.

У вільний час любив риболовлю — саме там знаходив спокій від щоденних турбот. А ще мріяв просто жити, бачити поруч рідних і радіти простим моментам. Особливо чекав на народження онука. Та маленький Рома з’явився на світ уже після того, як Олександр зник безвісти.

У полеглого захисника залишилися батько Микола Костянтинович, син Сергій, сестра Ірина, брат Ігор та онук Рома.

Прощання з Олександром Давиденком відбудеться 18 травня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять і вічна шана Герою.