У День захисників і захисниць України, від імені командування 3-й механізований батальйон 160 ОМБр Сухопутних військ ЗСУ Любові Миколаївні Годованюк передали подяку за гідне виховання та підтримку її сина — молодшого сержанта Сергія Годованюка.

До повномасштабного вторгнення 44-річний Сергій працював в одному із виробничих підрозділів «Північного ГЗК». А коли почалася війна, у квітні 2022-го, добровільно приєднався до лав Збройних Сил України.

Відтоді в його військовій біографії — різні напрямки: Миколаївщина, Одещина, Дніпропетровщина, Донеччина.

Саме на Донецькому напрямку, після двотижневої оборони позицій, Сергій отримав поранення. Лікування та реабілітація — і знову повернення у стрій. Цього разу — під Покровськ.

Для мами кожен день, коли син на війні, — це очікування. Любов Миколаївна розповідає, що вже місяць не чула його голосу. Знає від побратимів, що із Сергієм усе гаразд. Розуміє: війна, зв’язку немає. Але мамине чекання від цього не стає легшим.

Удома на Сергія чекають батьки, сестра та 13-річна донька-красуня. Дівчина займається в цирковій студії та виборює перші місця на різноманітних конкурсах. Чекають його й друзі — ті, для кого Сергій завжди був надійною підтримкою.

Тому ця подяка — не просто слова на папері. У ній — вдячність мамі за сина, якого вона виховала таким, що у вирішальний момент він сам зробив вибір стати на захист своєї країни.

А для Любові Миколаївни найважливіше зараз — одного дня знову почути голос Сергія.

Ми щиро бажаємо йому берегти себе та повернутися додому до тих, хто чекає.