Його ім’я з жовтня 2024-го значилося серед безвісти зниклих. У травні цього року, після передачі тіл росією та проведеної ДНК-експертизи, підтвердилося найстрашніше: Андрій Михалюк загинув.

Він народився 27 листопада 1979 року у Жовтих Водах. Закінчив СШ № 7 та ВПУ-70, здобув кваліфікацію електромонтера лінійних споруд.

Свій трудовий шлях пов’язав із підприємствами ПВФ «Агроцентр», совхоз «Жовторічанський», «Криворіжсеврудбуд», «Криворіжсталь», «Північний ГЗК». Останнім місцем роботи було ТОВ «Виробник Плюс», де він працював водієм.

На захист України став 22 лютого 2024 року. Служив гранатометником на Курському напрямку, мав статус учасника бойових дій. 11 жовтня того ж року, після виконання бойового завдання в районі н.п. Ольгівка, Андрій зник. Відтоді його доля залишалася невідомою. Лише навесні цього року, після передачі тіл та проведення ДНК-експертизи, стало зрозуміло, що він поліг у бою.

Рідні згадують Андрія як добру, щиру й чуйну людину з великим серцем і душею. Він багато працював, віддавав себе роботі, колекціонував касети, любив фотографувати та знімати відео для домашнього архіву.

У захисника залишилися батьки — Петро Якович та Валентина Михайлівна, сестри Оксана та Анна.

Прощання з Андрієм Михалюком відбудеться 16 вересня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.

Схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять і шана Герою!