Він ніколи не стояв осторонь війни. Із 2014-го активно займався волонтерством, проїхав сотні тисяч кілометрів дорогами України, аби наші хлопці тоді мали все необхідне для захисту країни. А з початку повномасштабного вторгнення добровільно прийшов до військкомату та відправився на «нуль». Та, на жаль, 5 березня серце Геннадія Крилова зупинилося. Помер захисник удома, у колі рідних.

Геннадій народився 14 квітня 1976 року у Жовтих Водах. Базову середню освіту здобув у СШ № 5. Робітничу спеціальність - монтажник радіоелектронної апаратури та приладів - отримав у ВПУ-70. Далі були строкова військова служба та шлях від рядового до старшини.

Повернувшись з армії, працював у приватних підприємців нашого міста. Після одруження, у 2004 році разом із коханою дружиною заснував сімейний бізнес – магазин дитячих товарів. Спочатку це був невеличкий магазинчик в орендованому приміщенні у ТЦ № 9, який з часом та завдяки старанням і зусиллям подружжя, перетворився на просторий магазин «Мауглі».

Коли у 2014 році розпочалася війна, почав займатися волонтерством. Шукав автівки, допомагав з їхнім ремонтом, доставляв допомогу та обмундирування українським захисникам на фронт.

У 2018 році нагороджений відзнакою народного депутата України – пам’ятною медаллю «За вклад у розвиток громади».

Завдяки своїй активній діяльності Гену Крилова знали майже у кожному куточку України та далеко за її межами. Тому і не дивно, що у 2019 році він та наше славне місто стали героями кліпу на пісню «Приватний підприємець» Ореста Лютого.

З початку повномасштабного вторгнення, Геннадій добровільно прийшов до військкомату та виявив бажання служити. Поки чекав на відправлення у військову частину, допомагав жовтоводським активістам та тероборонівцям облаштовувати блокпости. На захист країни став 4 травня 2022 року. Служив бусулістом, командиром відділення самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону десантно-штурмових військ. Пройшов найзапекліші бої на Донецькому та Луганському напрямках, мав статус учасника бойових дій.

26 липня 2023 року був звільнений з військової служби за станом здоров’я. Довгий час лікувався, проходив реабілітацію. Та, на жаль, 5 березня п.р. головний сержант Крилов помер.

«Він був веселим та позитивним, любив жартувати. Допомагав усім, хто до нього звертався. Мав загострене почуття справедливості, не мовчав, завжди говорив, що думав, - розповідає про захисника його сестра Вікторія. – З юних років був дуже відповідальним, завжди мене захищав, оберігав та підтримував. Хоч я була старшою за нього. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, знову рвався на фронт. Казав, зроблю все, аби тільки повернутися назад. Не міг він спати спокійно, знаючи, що його хлопці зараз там, на «нулі», в холодних окопах сидять, а він удома. Повторював постійно, кому ж як не нам, тим, хто бачив життя, захищати дітей та жінок, виборювати перемогу».

У захисника залишилися дружина Наталія, двоє синів: 18-річний Михайло та 14-річний Микита, мати Раїса Олександрівна, сестра Вікторія.

Прощання із Геннадієм Криловим відбудеться 8 березня о 10:00 біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років.

Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна слава та пам’ять Герою!