Ушанувати його пам’ять і провести в останню путь зібралися рідні, друзі, побратими, колеги, представники влади та небайдужі містяни.

Дмитро прожив життя, у якому було багато праці, відповідальності й відданості — і роботі, і людям поруч, і своїй країні. Його добре знали як надійного колегу, який не боявся складних завдань і завжди доводив справу до кінця. Він не мирився з несправедливістю, відстоював права інших, умів говорити прямо і діяти, коли це було потрібно.

У спогадах близьких і колег він назавжди залишиться щирим, відкритим, небайдужим. Людиною, яка легко знаходила спільну мову, підтримувала, допомагала. Веселим і компанійським — таким, із ким було просто і по-людськи тепло.

Особливе місце в його житті займала родина. Турботливий чоловік і батько, він з любов’ю ставився до своїх дітей, пишався ними і мріяв про прості, але важливі речі — мирне життя і власний дім для своїх близьких.

Дмитро двічі ставав на захист України — свідомо, без вагань. Повертався після поранень і знову йшов до побратимів. Його шлях — це про витримку, внутрішню силу і вірність.

Щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять Дмитру Усову.