Поки він вивозив поранених бійців із поля бою, його родина виїхала через постійні обстріли рідного Лисичанська до Жовтих Вод. Та, на жаль, дочекатися свого Героя рідним Володимира Тараненка так і не судилося. Життя молодого, сміливого сержанта, старшого водія – санітара медичного пункту обірвав цинічний ворожий ракетний обстріл машини швидкої допомоги.

Володимир Тараненко народився 28 липня 1991 року у Лисичанську, що на Луганщині. У 2008-му закінчив місцеву школу №28, у 2013-му – Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, отримав диплом програміста. Працював в інтернет-компанії «Луренет».

На захист Батьківщини став у 2019 році у лавах Луганського прикордонного загону №3. Служив старшим водієм – санітаром медичного пункту, вивозив поранених бійців із поля бою. За особисту мужність, вмілі та рішучі дії під час евакуації поранених побратимів, Володимир Тараненко минулого року був нагороджений медаллю «За врятоване життя».

12 лютого, виконуючи чергову евакуацію своїх бойових товаришів, санітарний автомобіль сержанта Тараненка цинічно був обстріляний росіянами із зенітно-ракетного комплексу С-300. На жаль, ніхто не вижив…

У захисника залишилися батьки Вадим Митрофанович та Інна Анатоліївна, дружина Наталія, 8-річна донька Ганна та бабуся Марія Миколаївна.

Прощання із Володимиром Тараненком відбудеться 25 лютого о 10:00 біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654рр.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Вічна пам’ять мужньому захиснику!