Петро Нікітенко загинув орієнтовно 5 квітня 2022 року. Тоді в евакуаційний вертоліт, який доставляв поранених із «Азовсталі» та в якому перебував у тяжкому стані чоловік, влучила російська ракета. На жаль, усі, хто там були, загинули. І ось майже через півтора року родина майора Нікітенка проведе його в останній путь.

Петро народився 31 липня 1982 року у смт Чернігівка Запорізької області. Загальну середню освіту здобув у школі № 1 того ж населенного пункту. У 2000 році був призваний на строкову військову службу, у 2002-му підписав свій перший контракт.

Із 2005 по 2011 роки навчався у Харківській національній академії внутрішніх справ. Після здбуття вищої освіти продовжив військову службу за контрактом у лавах Національної Гвардії України.

Із 2014 року брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, мав статус учасника бойових дій.

Із перших днів повномасштабного вторгнення тримав оборону Маріуполя. У березні 2022 року у боях за «Азовсталь» отримав тяжке поранення. Приблизно 5 квітня під час евакуації із комбінату у гілікоптер, який доставляв поранених і в якому перебував майор Нікітенко, цілеспрямовано влучила російська ракета. На жаль, усі, хто там був, загинули на місці.

Петро був мужнім воїном, люблячим батьком та чоловіком, турботливим сином, прикладом для наслідування. Завжди відгукувся на прохання про допомогу, чинив по совісті та тримав слово, оберігав рідних від сумних новин, постійно жартував та повторював, що «Усе буде добре».

У захисника залишилися батьки Людмила Петрівна та Володимир Петрович, які так і не змогли виїхати з Маріуполя, дружина Олена та двоє синів – Тимур та Дамір, які наразі живуть у Жовтих Водах.

Прощання із Петром Нікітенком відбудеться 29 липня о 10:00 біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654рр.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Вічна пам’ять Герою!