У квітні 2022 року Іван Масюченко виїхав з-під обстрілів із рідного Вугледара та оселився у Жовтих Водах. А через місяць приєднався до лав ЗСУ. На жаль, 11 червня ц.р. його життя обірвала хвороба.

Іван народився 13 липня 1983 року у Вугледарі. Закінчив місцеву школу № 2, у 2003 році – Великоанадольський лісний технікум за спеціальністю «Технік-механік».

Працював на різних підприємствах Волноваського району, зокрема 11 років свого життя віддав ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Останнє місце роботи – машиніст крану на ТОВ «Ідеал».

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, а Вугледар опинився під обстрілами, він разом із родиною виїхав до Жовтих Вод. Через декілька днів прийшов до військкомату і 05 травня 2022-го став на захист України. Служив водієм-кранівником, пройшов Покровський, Харківський, Запорізький та Херсонський напрямки. Мав статус учасника бойових дій.

За високий професіоналізм та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, нагороджений Грамотами та відзнакою «Знак доблесті» командира оперативно-тактичного угруповування «Лиман».

У 2024 році, внаслідок обстрілу Харківщини, солдат Масюченко отримав поранення та травму ніг. Пройшов тривале лікування, реабілітацію та знову повернувся на військову службу. Згодом, через погіршення стану здоров’я, потрапив на лікування до Криворізької лікарні. На жаль, 11 червня його серце раптово зупинилося.

Рідні згадують, Іван був надзвичайно доброю, веселою та позитивною людиною. Завжди приходив на допомогу, нікому не відмовляв у важку хвилину. Любив будувати, ремонтувати, переробляти та майструвати щось своїми руками.

У нього залишилися мама Ганна Іванівна, сестра Олена та племінник Антон із родиною.

Прощання з Іваном Масюченком відбудеться 18 червня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.

Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна пам’ять і шана Герою!