Сьогодні, 17 червня, Жовтоводська громада провела в останню путь свого захисника Максима Кеденка.

Біля пам’ятника славетним козакам зібралися рідні та близькі воїна, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі містяни, аби віддати останню шану людині, яка стала на захист України у найважчий для неї час.

Максим був із тих людей, поруч із якими завжди тепло й спокійно. Відкритий, доброзичливий, щирий, із гарним почуттям гумору, він легко знаходив спільну мову з людьми та ніколи не відмовляв у допомозі.

У мирному житті він сумлінно працював, любив ремонтувати техніку та автомобілі, мав справді «золоті руки». Особливе місце у його серці займала родина. Він любив збирати близьких за одним столом, власноруч готувати для них страви та радіти простим моментам, проведеним разом.

Коли ж на українську землю прийшла велика війна, Максим без вагань став до лав захисників. Пройшов складний бойовий шлях, виконував завдання на Харківському та Донецькому напрямках, зазнав важких поранень, але до останнього залишався сильним і мужнім.

Сьогодні громада прощалася не лише з воїном, а й із люблячим сином, чоловіком, батьком, братом, другом — людиною, яка щиро любила життя, свою родину та свою країну.

Схиляємо голови у скорботі разом із рідними та близькими Максима Кеденка.

Вічна пам’ять і шана захиснику України.