На колінах, із квітами у руках та сльозами на очах під «Плине кача по тисині» сьогодні, 17 жовтня, громада Жовтих Вод попрощалась із ще одним полеглим захисником – водієм стрілецького взводу, сержантом Збройних сил України Олексієм Ярліченковим. Виконуючи контрнаступ у Волноваському районі, в результаті якого було відкинуто ворога та взято в полон одного окупанта, він потрапив під артобстріл та загинув.

Олексію Ярліченкову у травні цього року виповнилося 42. Він був чудовим батьком трьох прекрасних доньок, люблячим сином та чоловіком, надійним другом та побратимом, безстрашним військовослужбовцем. Його думку поважали та цінували, а до порад – дослухалися.

Із початку повномасштабної війни Олексій повернувся із заробітків, щоб захищати Україну. У серпні пройшов підготовку у військовому навчальному центрі та поїхав на передову. Служив на посаді водія 3-го стрілецького відділення. 11 жовтня під час контрнаступу поблизу населеного пункту Новосілка Донецької області, в результаті якого було взято в полон одного окупанта, він потрапив під ворожий обстріл та помер від отриманих поранень.

За сміливість та героїзм Олексія представлено до відзначення державною нагородою посмертно.

Церемонія прощання із захисником, традиційно, пройшла біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років. Віддати шану загиблому жовтоводцю прийшли його рідні та близькі, друзі та знайомі, керівництво міста, колишні колеги з СМСЧ-9, бойові побратими та небайдужі містяни.

В останню путь Олексія провели на колінах усією громадою, вигукуючи «Герої не вмирають».

Щирі співчуття рідним та близьким! Вічна пам’ять і слава полеглому Герою!